Вчора, 29 вересня, у національному палаці «Україна» прогримів концерт співака Володимира Гришка. Авторський проект народного артиста України мав назву «Світові хіти», ідейним натхненником його створення, за словами самого Гришка, був всесвітньовідомий італійський тенор Лучано Паваротті – вчитель українського Маестро.

Скажемо одразу, концерт вразив. Інтелігентна і вдячна публіка вибухала оплесками, впізнаючи улюблені композиції з перших нот; як завжди, надзвичайно високий рівень виконання Володимира Гришка та його славетних гостей; цікаві та несподівані постановки; професійні балети.

У залі яблуку не було де впасти (вільною залишилася хіба що президентська ложа).

Концерт складався з двох відділень – класичного та естрадного. На спеціальне запрошення Маестро до України приїхали світові зірки з Італії, США, Грузії та Норвегії.

Зокрема, правнук видатного італійського оперного співака Енріко Карузо Кармелло Карузо просто-таки причарував публіку, довівши, що природа не завжди відпочиває на нащадках геніїв.

Американка Маркіта Лістер (солістка «Метрополітен Опера») стала улюбленицею публіки, щоразу після свого виступу відносячи за куліси величезні букети квітів.

Дуже сподобався глядачам Лассе Саген з Норвегії – «людина – п’ять октав», як назвав його хазяїн  вечора Володимир Гришко. Їхній експромт у вигляді спільного виконання романсу «Ехали на тройке с бубенцами» виявився приємним і веселим сюрпризом для публіки.

Звісно, перлиною вечора став виступ всесвітньовідомої грузинської співачки Тамари Гвердцителі, яку глядачам довелося чекати до другого відділення. Але чекання того вартувало. Пісня з репертуару Едіт Піаф та композиція з фільму «Шербургські парасольки» у виконанні «цариці Тамари» назавжди підкорили серця багатьох.

Участь у проекті «Світові хіти» взяли також молоді українські співаки, зокрема, Ганна Данилюк, Ігор Царьков та інші.

Ще однією зіркою вечора став 17-річний учень Маестро Віктор Мельник. Хлопець просто підкорив глядачів своїм голосом, а «Ямайка» у його виконанні, гадаю, нікого не залишила байдужим. Підростає гідна зміна, яка з честю зможе представляти Україну на світових сценах!

Дуже приємною і зворушливою стала поява на сцені «майбутнього Робертіно Лоретті» – маленького українця Віктора Мостики. Голос цієї семирічної дитини лунав у стінах палацу «Україна» практично на рівні з дорослими маститими виконавцями.

Окремо хочеться сказати про неймовірні хореографічні постановки у виконанні балету «Сузір`я Аніко». А балет на ходулях з м. Євпаторія створив незабутні химерні та казкові образи.

Звісно, як завжди, на висоті був Національний симфонічний оркестр України (диригент – Володимир Сіренко). Коли ж скрипалі у композиції «Гренада» смичками відтворювали звуки ударів шпаг, глядач мимоволі опинявся у середньовічній Іспанії.

Що ж до самого Володимира Гришка, то сумнівів у його таланті та майстерності виконання, напевне, не мала жодна людина, яка купила квиток на його концерт. Маестро, чий голос вже давно оцінили на усіх світових сценах,  ще раз довів, що українці з гідністю можуть стати в один ряд із всесвітньовідомими оперними світилами! А то й дати фору!

Володимир Гришко є насправді світовою зіркою і гордістю української сцени. А для нації, в якій нарешті пробуджується національна свідомість, – це як бальзам на душу. Так, після виконання Гришком пісні «Два кольори» зал аплодував, стоячи.

Доброзичлива і жартівлива манера, з якою Володимир Гришко, вів свій концерт, задала тон усьому вечору і передала флюїди гарного настрою у зал. Відчувалося, що замість концерту у національному палаці ти потрапив на теплу зустріч старих друзів, де всі один одного знають по сто років і не втрачають нагоди по-доброму один з одного пожартувати.

У такій атмосфері вечора навіть Володимир Данилець (він же один із дещо призабутих «кроликів»), Наталія Валевська (з проекту «Останній шанс», чи якось так) та Наталія Бучинська (хто не знає – народна артистка України) були схожими на справжніх співаків. Остання навіть спробувала «порвати» публіку своїм черговим «світовим хітом» про «тучки, туманы и любовь-морковь», але нарід був налаштований на позитив і овочів у зал ніхто не приніс.

Словом, вечір вийшов пречудовий. Задоволені і натхненні глядачі розійшлися по домівках, зал спорожнів, і стало трошечки сумно. Але на прощання Володимир Гришко пообіцяв, що подібні концерти стануть щорічною традицією і закликав усіх друзів – себто глядачів на нову зустріч наступного року.

Ксенія Вовк

На фото (згори донизу): Володимир Гришко та Ганна Данилюк; Віктор Мельник; Тамара Гвердцителі

Від редакції.

Представникам редколегії також вдалося побувати на концерті В.Гришка. Так, це рівень, так, це круто, і так має бути! Варто також додати - діамантові та будівельні спонсори, незрима тінь кума-Президента і таке інше. Раптом подумалось – а чи доживемо, щоб побачити, до прикладу, вечір української поезії аналогічного розмаху? Ех, мрії, мрії…