Чому ви вирішили, що я вирішив, що вам подобається ІБТ? Я лише запитав про це, але простої відповіді не отримав. Натомість, отримав купу ваших запитань...
Спробую відповісти на одне (у коментарях, аби "не плутати дописи і кому що" зручніше спілкуватися у форматі одне запитання - одна відповідь):

Чому погано його знати(любити, нелюбити)?
Ні, не погано. Дописи ІБТ важливо знати тому, хто фахово цікавиться укрлітературою. Жодної шкоди в тому, щоб знати я не вбачаю. Більш того, знання саме по собі ніколи не буває шкідливим. Тільки його брак (або неправильне застосування) шкодить. Питання любити чи не любити ІБТ - це вже справа приватна, що може відзеркалювати лишень особисті смаки, тому це мене не трубує.

Мене турбує те, що вузколоба провінційність, агресивна псевдоінтелектуальність і безмежна самозакоханість беззмістовних, нечитабельних статей ІБТ додає шуму до базарного галасу, синкопічної какофонії довкола укрсучліту. Що, зрештою, шкодить цій літературі, або принаймні не приносить жодної користі - бо може тільки відштовхнути потенційного читача, а не привабити. Голосів тверезих і змістовних ліктритиків у цьому базарному галасі аматорів і нездар, які б могли розтлумачити що діється в укрсучліті, на жаль, мені ще не вдалося почути...

Тому, кожен новий голос літкритика-початківця - це для мене очікування: чи отримає уксучліт новий шанс чи його знову буде змарновано