Творча доля художника Геннадія Гречухіна багато в чому нагадує долю сотень інших митців. І місце народження, країна проживання та не вельми сприятливий для становлення творчої особистості час тут ні до чого.

В усі часи головне покликання митця полягало у тому, щоб допомогти людині самоусвідомитися через твори мистецтва, а ще генерувати нові ідеї та рухати духовний еволюційний процес А, коли вже особливо поталанить, то в потрібний момент підставити плече самому Творцю, щоб підправити його «огріхи», роблячи якщо не кращим, то стерпнішим цей світ.

Бо художник завжди прагне якщо не вказати людям шлях, то бодай залишити у спадок те, що колись так само дісталося йому, - Віру і Надію.

Саме глибина думки і животворящий дух – це те, що найбільше імпонує в творах Геннадія Гречухіна.

Гречухін чудовий живописець. Він володіє довершеною технікою письма, з усіма притаманними атрибутами. Але не це найбільше вражає у ньому. Рівень духовного прозріння – ось, що у першу чергу приваблює в картинах художника. Це художник філософ, містик і окультист, який у кожній своїй картині намагається сягнути тих незримих пластів інобуття, які вдається побачити лише медіуму чи просвітленій людині.

Картини Гречухіна трьох і чотирьох вимірні. Якщо людина дивиться на картину і бачить натюрморт, портрет чи пейзаж і не бачить, що за тим, значить їй не дано побачити нічого такого. Бо в Гречухіна пейзаж – це ніколи не «просто пейзаж», і портрет – це ніколи не «просто портрет»: це лише вершина айсберга; це двері, у які треба ввійти, щоб потрапити в інший вимір, у світ інших цінностей. Це, сказати б, світ вищих ідей, де людина може все, навіть стати богом.

Тож не дивно, що філософ такого кшталту, який розчинився у власній філософії, лише іноді повертався до нас через живопис, не розкриваючи суті. Бо що можна збагнути через мінливу форму та візуальне сприйняття. Художник прожив тихе, скромне, самособоюнаповнене життя, для широкого загалу залишаючись невідомим. Він творив свій космос, мандрував часом й простором, спілкувався з духовними сутностями і за допомогою фарб та пензля намагався поділитися з нами своїм досвідом. І він таки зробив не одне важливе для езотеричної науки духовне відкриття, але нам, смертним, не дано пізнати мову ангелів, містиків і митців.

Він залишив нам свої картини-одкровення, картини-медитації, картини-послання і в молодому поринув в інші світи, назавше залишивши цю холодну планету.

Біографічна довідка:

Гречухін Геннадій Вікторович народився 23.06.1955 року в Кишиневі. У 1970-74 роках навчився в республіканському художньому училищі ім. Рєпіна в Кишиневі, за спеціальністю художнє оформлення. В 1975 році поступив в  Київський державний художній інститут на спеціальність графіка (художник-графік), який закінчив у 1981 році.

Працював в Київському художньому фонді. Оформляв книги у видавництвах «Молодь», «Техніка», «Веселка», «Календарі та листівки», «Будівельник», «Врожай», «Дніпро», «Довіра», «Реклама», «Радянський письменник».

Прагнув самовиразитися. Писав картини в трьох і чотирьох вимірному просторі. Намагався досягнути взаємопорозуміння з глядачем на рівні почуттів. Вважав, що його картини лікують, а у ньому «живе» лікар.

Основна риса характеру Геннадія Гречухіна – доброта, напевно тому він роздарував знайомим безліч своїх картин.