Тарас Антипович. ТІЛО І ДОЛЯ. – К.: Факт, 2008. -160 с.
Збірка оповідань «Тіло і доля» - друга книга прозаїка, журналіста, киянина Тараса Антиповича. Перший роман «Мізерія», що вийшов минулого року, відразу набув популярності і був номінований на премію Книжка року Бі-Бі-Сі 2007.
Автор про себе. Народився у Запоріжжі у лютому 1976 року. Працював інженером з автоматики, сподіваючись поєднати цю діяльність з творчістю, але, коли зрозумів, що це – ілюзія, вивчився на перекладача з англійської. Отримав премію від "Смолоскипа", після чого вийшла книжка з оповіданнями останніх 15 років. Це надихнуло мене на радикальні зміни в житті. Вже три роки займаюся журналістикою, працюю в Київській газеті «24» та пишу гумористичний роман про людожерів. У вільний час створюю та записую музику, пристрасно колекціоную кіно.
Писатели Петербурга: «Мы глубоко потрясены происходящими трагическими событиями. Боль, которая разрывает ваши сердца, – это и наша боль»
Петербургские писатели, журналисты, филологи направили 1 сентября открытое письмо в Институт грузинской литературы имени Шота Руставели, где выражается возмущение действиями политиков и солидарность с грузинскими коллегами во время грузино-российского конфликта.
«Мы глубоко потрясены происходящими трагическими событиями. Боль, которая разрывает ваши сердца, – это и наша боль. Последствия этой катастрофы непредсказуемы в равной мере для граждан обеих наших стран. Несмотря на все искусственно воздвигаемые между нами барьеры, мы вместе, мы продолжаем вас любить, понимаем ваши чувства и переживаем наше общее горе», – говорится в письме.
Автор про себе. народжувалася кілька разів, востаннє - у столиці Марківці. Навчаюся на філолога у Ніжинському державному університеті ім. М.Гоголя, кохаю Савчука Максима, люблю цілуватися і мрію народити 12 дітей;))
Максим САВЧУК.
Автор про себе. народився 14 квітня 1987 р., навчаюся в Київському державному транспортному університеті, мрію стати аж ніяк не будівельником доріг, кохаю Олю Роляк, час від часу наспівую під ніс харе крішну або не наспівую нічого, обожнюю подорожі і творчий креатив у будь-яких його проявах.
Іван Андрусяк. Латання німбів. Івано-Франківськ: Тіповіт, 2008. – 254 с.
Радість, яку дарує розумна книжка, можна порівняти хіба тільки з великою всепоглинаючою насолодою слухати улюблену музику. Можливо, саме тому підсвідомо й виникають літературно-музичні паралелі. Наприклад, літературознавчі розвідки Володимира Базилевського асоціюються зі симфоніями – масштабне, епічне, багатошарове мислення образами, аналогіями, базис традиції й реконструкція канону. Критичні статті Євгена Барана – це імпровізації, що йдуть від безпосереднього враження, вони емоційні, безпосередньо-настроєві.
16 вересня на Майдані Незалежності журналісти, громадські активісти та небайдужі громадяни проведуть акцію «День пам’яті Георгія Гонгадзе».Запрошуємо усіх небайдужих, усіх, хто прагне жити у цивілізованій країні, де можна буде не боятися за майбутнє своїх дітей, де за правду не розстрілюють, де не зникають безслідно журналісти, прийти і запалити свічку пам’яті Георгія.
Народився 18 квітня 1959 року в гірському селі Луг (Закарпаття). Закінчив факультет журналістики Київського держунівеситету ім. Т.Г. Шевченка.
Проза Ярослава Ороса, ще до появи на прилавках першої його книжки «Заповіти білих горватів», сприймалася неоднозначно. Так, скажімо, Валерій Шевчук у закритій рецензії на рукопис роману, написаній на замовлення видавництва «Молодь», не схвалював, ба навіть розкритикував як шкідливу ідейно-естетичну концепцію автора, що зводилася до нібито спроб «повернути» стрілки історичного, чи, радше праісторичного лічильника часу навспак. Одначе іншого рецензента, а це був Євген Гуцало, зацікавили саме неординарні творчі засади Ороса, спрямовані на відродження, на своєрідну реставрацію прадавнього менталітету українців. І завдяки цій другій рецензії роман побачив світ у видавництві «Молодь» тепер уже далекого 1990 року.
Про автора. Народилася в селі Новозлатопіль Запорізької області, з 2000 року - член запорізького літугруповання "Клуб 99". Друкувалася в часописах "Нова проза", "Молода Україна", "Київська Русь", а також у збірках "Сходи", а також "Дві тонни", в результаті чого була записана в двотисячники. Брала участь у купі поетичних фестивалів.
Автор про себе. Народився 27 липня 1970 в Миколаївська обл. Закінчив Бериславське медичне училище (спец. група військового спрямування). Спеціальність: фельдшер. Проходив службу... Японське море...Берегова охорона... Сьогодення... працюю в Березнегуватській ЦРЛ. Анестезист. “Творити” почав у 2002р. Видав власним коштом свої книги: «Розбите скло нагадує потрісканий лід», «Додаток №888», «Цссссс!», « Ь.’», «Ктатат».
16 вересня на Майдані Незалежності журналісти, громадські активісти та небайдужі громадяни проведуть акцію «День пам’яті Георгія Гонгадзе».Запрошуємо усіх небайдужих, усіх, хто прагне жити у цивілізованій країні, де можна буде не боятися за майбутнє своїх дітей, де за правду не розстрілюють, де не зникають безслідно журналісти, прийти і запалити свічку пам’яті Георгія.
Письменник Юрій Андрухович та його друзі з музичного гурту «Karbido» (Вроцлав, Польща) представляють свій альбом під назвою «Самогон». Це нова – українськомовна – версія проекту, вперше виданого у Польщі 2006 року. Українське видання «Самогону» здійснила мистецька аґенція «Наш Формат» (www.nashformat.com.ua).