Олег КОЦАРЕВ. ;;;Капітальний рИмонт;;;

 

 

 

 

 

Про автора. Народився 1981 року. Харків’янин. Високий поет із теплими руками. Автор книжок «Коротке і довге» та «Цілодобово!» (спільно з Б.-О. Горобчуком та П. Коробчуком). Готується до друку збірка «Мій перший ніж». Лауреат літературних премій «Смолоскип» та імені В. Підмогильного, стипендіат програми Homines Urbani (Краків, 2007).

 

 

 

 

 

-15

 

Акуратний синець

Довга вулиця

І на пальці

В міста – аж два кільця

А з морозу бомжу з візком видиться

Ніби з песиком мєнт цілується.

 

 

 

 

 

ХРОНІКА

 

У неї фарфору зеленого трохи в очах,

І ніяк не зустрінуться рідини в наших келихах,

І піци зляться, не можуть одне одного через підставки торкнути,

 

 

Куди нам дівати наші погляди?

 

 

Можна в суспільства холодні візерунки,

У камінці під деревами чи в екрани зернисті,

 

 

Цікаво, які про наш час колись показуватимуть хроніки кадри?

 

 

„Я так думаю, - вона відповідає,

Що це будуть кадри весілля під водою в Таїланді:

Тоненьке наречених волосся, скрізь бульбашки й усе зелене-зелене-зелене”,

 

 

Та з зеленим вона, певно, переборщила,

Це все справа крапель зеленого фарфору в її очах.

 

 

 

 

ДАВНІЙ ДРУГ

 

Будівельні блакитні крани,

Ідіот – пунктуальний маяк,

Плями з сірими в небі квітками,

І в гуаші підошва моя.

 

 

Рокіровка зіркова: тане

Чергового сузір’я змія,

Промінь б'ється з марноти листками,

Парк на весну гострить олівця.

 

 

Друже, схоже, це дійсно ти, драстуй!

Не дзвонив. Не п’ю. Справді свиня.

Загорілися вечора бльостки,

Плям води поміж нами мільярд,

 

 

І лишається тільки всміхатись,

Руку стиснути і сказать:

Євро, сука, сім вісімнадцять,

Долар, сука, п’ять нуль п’ять.

 

 

 

 

ЗВОРОТНІЙ КВИТОК

 

- Чому із твоєї кишені

Шматочки криги дивились на мене?

Цілунків пружини динамо і вени

І якір докір ніби не стигне

 

 

Насправді ж ти мала зворотній квиток

 

 

- Тебе несло кудись уперед

Твої пальці – пекучий порожній корсет

Ти ж бо навіть в спокусу не грав і тепер

Бабця з воску сузір’я ціпком проштрикне

 

 

Де люди живуть із двома серцями й скорпіони з двома хвостами.

 

 

 

 

***

На верхній бічній полиці

Повиснеш над виходом в тамбур,

Маленька душа залізниці

Сьогодні і трохи завтра.

 

 

Центральна частина країни:

Лани метушливі та кружки,

Окресли цей простір наївним

І сильним ударом „вертушка”!

 

 

 

 

 

СНІГ ВИПАДАЄ НА ПРАВОСЛАВНЕ РІЗДВО

 

Звичайну вечірню чисту й ледь вологу вулицю

Неозора хмара ховає від ока стороннього

Президентський кортеж проїздить швидко

І здається що ціла вулиця кульгає наліво

 

 

Кортеж заїде у Новодєвічий монастир

Президента зустріне старий патріарх

Увічливе мовчання триватиме хвлини три-чотири

Сміятимуться маленькі промені на церквах

 

 

Президент буде трішечки рябий і лице рукою потре

Аж тоді патріарх скаже: „Господін Президент!

Подивіться, завтра Різдво Христове, дуже натхненне свято, чи вже не треба

Сніг запускати? Його не було цілий грудень, чи не час починати?”

 

 

„Ваше Преосвященство, я й сам Вас саме збирався те саме спитати!” –

Відповість президент складе руки й посміхнеться

„То починаємо? – Звичайно, так!”

Спалахнуть якісь із перших зірок на фасадах і на рекламах

 

 

І тієї ж миті спочатку над річкою

Потім над містом а тоді й над цілою смугою помірного клімату

А також у Середземномор’ї на Озерах і навіть подекуди в субтропіках

З’явиться він гордовитий і пунктуальний сніг укриваючи кортеж дорогою назад.

 

 

 

 

 

ФЕРВЕКС

 

Ось і надходить осінь,

І сидимо на бордюрі

В цьому сухому жовтому морі,

Між довгих пальців сльозяться очі

Вересневого окропу.

 

 

У небі повільно вмирає дим,

У річці швидко вмирають сходи,

Статуї виходять із соціальної гонки,

А ти

Насипаєш

Фервекс.

 

 

Гойдаються вогкі сузір’я дахів,

П’яна жіноча пісня,

Квітнуть зусюди мільйони птахів,

Божевілля кудись зникає.

Грається кішка лимонним запахом,

Ноги тяжкі, але крила легкі,

Я знову в тебе закохуюсь!

Я сильно в тебе закохуюсь!

Я ще раз у тебе закохуюсь!

 

 

 

 

 

КОЛИСКОВА

 

дощ собі –

й калюжа і схід

а я тобі

цілую руки як слід

 

 

україна спить

і посміхається вві сні

хі

хі

хі.