Автор про себе. Народився у Запоріжжі у лютому 1976 року. Працював інженером з автоматики, сподіваючись поєднати цю діяльність з творчістю, але, коли зрозумів, що це – ілюзія, вивчився на перекладача з англійської. Отримав премію від "Смолоскипа", після чого вийшла книжка з оповіданнями останніх 15 років. Це надихнуло мене на радикальні зміни в житті. Вже три роки займаюся журналістикою, працюю в Київській газеті «24» та пишу гумористичний роман про людожерів. У вільний час створюю та записую музику, пристрасно колекціоную кіно.
Автор про себе. Народився 27 липня 1970 в Миколаївська обл. Закінчив Бериславське медичне училище (спец. група військового спрямування). Спеціальність: фельдшер. Проходив службу... Японське море...Берегова охорона... Сьогодення... працюю в Березнегуватській ЦРЛ. Анестезист. “Творити” почав у 2002р. Видав власним коштом свої книги: «Розбите скло нагадує потрісканий лід», «Додаток №888», «Цссссс!», « Ь.’», «Ктатат».
Про автора. Народився у 1982 році у м. Тлумач Івано-Франківської області. У 2005 році закінчив історичний факультет Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ). Живе і працює у м. Тлумач. Почав писати з 2007 року, коли натрапив у просторах Інтернету на сайт «Гоголівської академії». Публікувався на сторінках альманахів «Нова проза», «digital Романтизм ver. 2.0», журналу «Український Фантастичний Оглядач», газети «Час і Події».
Автор про себе. Книг наразі не видавав, натомість видали йому – паспортну книжечку. Згідно з цим потішним документом народився 29 листопада 1987 року, і поки що ніхто цього вельми точного факту не спростовує. Живе у Хмельницькому і на даний час постійно відвідує заняття в місцевому університеті, звідки виносить переважно не знання, а теми для своїх творів. Писати його навчили бабуся і перша вчителька, десь в 1993-му, а півтора десятка років потому старший брат Денис переконав його, що знання алфавіту деякою мірою зобов’язує людину, в результаті чого з’явились, зокрема, нижчеподані оповідання, які згодом стали частиною неопублікованого роману.
Хронічно не любить мобільних телефонів, але що ж поробиш. Бажає всім читачам приємного прочитання, доброї ночі й смачного.
Про автора. Народився в 1976 році у Києві, звідки був висланий у тижневий термін за схильність до сарказму. Зростав у Сумах (район Лука, біля будинку-музею А.П.Чехова), закінчив Сумський держуніверситет (червоний диплом), працює редактором в місцевій газеті «Данкор». У творчості сповідує принцип безвідповідальності автора та стоїть на засадах поміркованого реалізму патріотичної спрямованості.
Пише (творить) з 1998 року. До 2004 року російською, далі, здебільшого, українською. У творчому доробку 17 книг прози, одна поетична добірка і дві політико-еротичні феєрії. Книга науково-популярних нарисів «Сто чудовиськ України» була визнана переможцем конкурсу Міністерства освіти на науки «Читай! Здивуєшся сам!» у 2006р.
Автор про себе. Народився в 1983 році, відтоді живе у Хмельницькому. Спершу закінчив школу, потім вивчився на інженера-електромеханіка, вирішив попрацювати економістом і от тоді-то зрозумів, що економіка (зрештою, як і електрика) – це не його стихії. Тож останні півтора роки працює журналістом, а у вільний від роботи час пише твори «для душі своєї та чужої». Не дуже любить міське життя і мріє коли-небудь переїхати жити до села. (Чесно). Також любить пиво та фотографувати.
Автор про себе. Автор багатьох божевільних сюжетів протягує вам свої перемазані чорнилами руки з темних нетрів глибокої провінції, а саме з міста Сніжне, що на Донеччині. Він прийшов у літературу не для того, щоб сьорбати з читачами чайок і розповідати про своє богохульне життя. Цей шизоїд хоче підірвати своїми творами всі зони вашого під, над, через та біля свідомого. Довести, що насправді всі ми тільки те і знаємо, що ні дідька лисого не розуміємо в цьому світі, бо від природи не дано. Такий вже головний закон нової мистецької течії 21-ого століття – філософії Вселенського Нерозуміння. Чули про таку? Та це ж нова ікона сучасного мистецтва! Не якийсь там вошивий постмодернізм, футуризм або черговий -ізм. Коротше, читайте ПисецьВомбата, шукайте його твори в Неті й про все дізнаєтесь.
Автор про себе. 19. 03. 77. Був зачатий на горищі хліва, що у селі Строкові на межі Житомирщини і Київщини, там, де тече чудесна Раставиця. А вродитися вже Бог дав на Буковині, там, де зливаються Прут з Черемошем (хоч обидва і хлопці, але зливаються таки класно). Прожив довго у селі, звідки взялися мозолисті руки і натруджені плечі (це так, для пафосу). Хоч мама і була учителька у школі – медалі ніякої не отримав. Органічно не терпить математики, фізики й інших точних наук (не тому, що дурний, а тому, що не терпить. Хоча дав би Бог здоров’я тому апонові, котрий придумав комп’ютера).
Працюючи з розсекреченими архівами СБУ, що стосувалися часів громадянської я віднайшов вельми цікавий документ - кілька списаних від руки і пожовклих од часу аркушів паперу. Він не стосувався предмету моєї розвідки, та можливо, його зміст може видатися цікавим сучасному читачу.
16 вересня на Майдані Незалежності журналісти, громадські активісти та небайдужі громадяни проведуть акцію «День пам’яті Георгія Гонгадзе».Запрошуємо усіх небайдужих, усіх, хто прагне жити у цивілізованій країні, де можна буде не боятися за майбутнє своїх дітей, де за правду не розстрілюють, де не зникають безслідно журналісти, прийти і запалити свічку пам’яті Георгія.
Письменник Юрій Андрухович та його друзі з музичного гурту «Karbido» (Вроцлав, Польща) представляють свій альбом під назвою «Самогон». Це нова – українськомовна – версія проекту, вперше виданого у Польщі 2006 року. Українське видання «Самогону» здійснила мистецька аґенція «Наш Формат» (www.nashformat.com.ua).